Житлові проблеми

З початком війни у місті загострилося квартирне питання. До Вінниці з прифронтового Кам’янця-Подільського були переведені губернські установи з чиновниками та їхніми сім’ями. Крім того біженці, пересе­ленці і взагалі маса людей, зрушених війною, намагалися осісти саме у містах, сподіваючись знайти там роботу і житло. Частину квартир було реквізо­вано військовими відомствами для власних потреб. Потребували приміщень новоутворені комітети, фонди та інші установи. Оскільки дуже часто в будинках на­вчальних закладів (реальне училище) розміщувалися лазарети, поставала необхідність наймати до­даткові приміщення під гуртожитки для учнів або й під класні кімнати. Все це спричиняло різке підвищення цін на квартири. Влада системою заходів намагала­ся вирішити це питання.
Вінницька учительська семінарія, учительський інститут, кілька училищ, церковно-учительська школа, і частина гімназії були зайняті під постій військ. Міська управа запропонувала навіть власнику будинку розпусти звільнити будівлю для розміщення там кулеметної команди.
В місті дислокувалися: 530-а піша В’ятська дружина, ескадра повітряних кораблів, управляння збірного пункту 7-ї армії, продсклад і хлібопекарня, речовий склад, кулеметна команда, 15-й запасний полк, 19-й робочий батальйон, 23-й гідротехнічний загін. Всього у військових частинах і лазаретах знаходилося 15000 осіб11. Цивільне населення на 1917 рік становило 60 тисяч.
Останній показник продемонстрував зростання населення. Адже влітку 1915 р. міська влада, незважаючи на воєнне лихоліття, провела перепис людності Вінниці. Він засвідчив таке: християнського населення 29039, єврейського – 22213. З них: дворян – 3425, почесних громадян — 1386, купців – 576, міщан – 39456. У зв’язку з мобілізацією, жінок було більше на 3769, ніж чоловіків12.
З початком війни з обігу були вилучені золоті п’ятірки. 25 липня вийшла постанова Ради міністрів про призупинення розміну кредитних білетів на золоті монети. Хоча напередодні Першої світової війни Російська імперія мала значний золотий запас, вже через півроку війни прибутків не вистачало на військові потреби, що створило в бюджеті дефіцит на 2 млрд крб. До війни щорічні витрати Росії складали 3-4 млрд крб. Наприкінці 1915 р. на дверях Вінницького відділення Державного бан­ку з’явилися оголошення із закликом приносити золоті монети та речі, продава­ти або жертвувати їх для поповнення державного золотого фонду.

,

---

Сподобалась стаття чи сайт? Скористаєтесь кнопками що тут нижче:

---

  ←     →