Продовження військових дій спотворило життя суспільства й кожного мешканця країни. Намагання влади поліпшити спосіб життя, пом’якшити проблему нестачі предметів першої необхідності, запобігти розрусі й сповзанню в безлад не давали сподіваних результатів. Більше того, газетні матеріали яскраво демонстру­ють, як дії центральної чи міських і земських властей, спрямовані на покращення й упорядкування ситуації, дивним чином мали протилежні наслідки. Так, антиал­когольні заходи викликали до життя такі явища, як «чорний» ринок спиртного, вжи­вання сурогатів, що призводило до масових отруєнь, зростання тютюнопаління, захоплення кокаїном, поширення азартних ігор. Результатом таксування цін на продукти першої необхідності стало їх зникнення з прилавків та підвищення цін. Запроваджені продуктові картки успішно підроблялися. Так само, як і введення м’ясопустних днів, не виправдало себе намагання міської управи в умовах дефіци­ту централізовано регулювати споживання гасу та дров. Воно спричинило тисячні черги, в яких раз у раз спалахували сварки. Обивателі змушені були у важких умо­вах здобувати засоби для існування. Тому однаково зрозумілі нарікання й взаємні звинувачення хазяїв і найманих робітників, постачальників товарів і послуг, а також клієнтів, візників і пасажирів, домовласників і квартиронаймачів, торговців і по­купців. В умовах війни і загальної кризи поглиблювався конфлікт між державою та громадянами. На фоні суцільного зубожіння основної маси населення розквітли правопорушення й злочинність. Преса раз у раз сповіщала про випадки зловживання службовим становищем, дезертирство, підробку документів, спеку­ляцію, укривання прибутків, ошуканство, а також про різке зростання числа крадіжок та грабунків. Війна ставала дедалі важчою буденністю, тлом повсякден­ного тяжкого життя, у втомленому суспільстві назрівала криза.
Весь хід подій невпинно штовхав суспільство до змін. Загальна напруженість суспільної ситуації, непевність становища всіх і кожного примушували бажати змін, прискорювати їх. Але, безперечно, пересічна людина, як, утім, і нібито втаємничені у реальний стан речей політики того часу, не могли уявити всього масштабу очікуваних зрушень, їх стрімкості й невідворотності.