Революційні події негативно вплинули на стан громадського порядку в місті.
„Крадіжки буквально стероризували населення. Рідко який заможний будинок не обкрадено злодіями по декілька разів. Злодії не побоялися обібрати квартиру корпусного командира. Одного вечора злочинці через стіну заповненого відвідувачами клубу пограбували банкірську контору Беренштейна, причому повісили касира, який там був. Було пограбовано церкву св. Миколая на Старому місті”.i У зв’язку з цим дума звернулася з клопотанням до місцевого земства виділити кошти на утримання додатково 20 городових. Всього на 36-тисячне населення міста потрібно було мати 68 охоронців.
Після поразки грудневого повстання почався поступо­вий відступ революції, в країні посилився наступ реакції. В усі міста вводяться додаткові військові частини. У Вінниці, крім 47-го полку, що стояв тут, розташувався штаб 12-го армійського корпусу та 19-а артилерійська бригада. Посилила свою діяльність поліція та жандармерія.
Царський уряд у боротьбі з революцією не обмежувався самими лише репресіями. Щоб обманути народні маси, він вирішив скликати нову «законодавчу Думу». Закон про вибо­ри був складений так, що більша частина населення позбав­лялася виборчих прав. Більшовики оголосили Думі бойкот. Викриваючи антидемократичну суть виборів, вони роз’ясню­вали масам, що Дума покликана обманювати народ. Він­ницька організація РСДРП випустила прокламацію із за­кликом бойкоту Думи. Цю прокламацію поширювали серед робітників у Вінниці та в селах повіту. Вінницькі робітники в цей час вели агітаційну роботу серед селян губернії, за­кликаючи їх не брати участі у виборах до Думи, відбирати у поміщиків землю, не сплачувати податків, не підкорятися царським чиновникам.
На початку січня 1906 року Вінницька організація РСДРП випустила листівку під назвою «До всіх робітників Вінниці», в якій закликала робітників оголосити одноденний страйк в річницю кривавої неділі. Листівку поширювали та­кож серед солдатів 47-го піхотного полку. Підготовка до страйку розгорнулася майже на всіх підприємствах міста. Але напередодні страйку на завод «Молот» та інші великі підприємства прибула поліція і заарештувала найбільш активних робітників. Страйк було зірвано.