У Вінниці учительський інститут відкрили 1912 року.

З 70-х років XIX ст., в містах відкривалися початкові школи нового типу з шестирічним терміном навчання, які набули назву міських вищих училищ. Їх поява обумовлена потребами розвитку господарства. Вищі училища давали випускникам закінчену початкову освіту, необхідну для роботи в канцеляріях, на транспорті тощо.
Для втілення в життя реформи загальної освіти, а також для обслуговування міських вищих училищ виникла потреба в педагогічних кадрах. Для їх підго­товки створювалися учительські інститути й учительські семінарії — середні навчальні заклади з трирічним курсом. Інститути готували вчителів для міських вищих училищ, семінарії — для початкових училищ сільської місцевості. Навчання в семінаріях йшло за скороченим варіантом програми учительських
інститутів.
У Вінниці учительський інститут відкрили 1912 року. Він був четвертим у Київському навчальному окрузі, восьмим в Україні. Першого року вступили до інституту 25 чоловік, серед яких наймолодшому було 19, найстаршому — 29 років. Більшість з них вже мала педагогічну практику в початкових школах після закінчення учительських семінарій, церковно-учительських шкіл і педкурсів, що діяли при гімназіях. 19 з них були вихідцями з селян, 5 — з козаків, 1 – з духівництва.
Розташовувався інститут у будинку, що стояв на головній вулиці Замостя — Олександрівському проспекті. Садиба інституту була невеликою, оточена багатьма спорудами: Народним домом, тюрмою, пожежною установою і трьома училищами. Тепер будинок належить будівельному технікуму.
Інститут розгорнув свою роботу в умовах нестачі матеріальних засобів. Його фінансування покладало­ся на місцевий бюджет. Виділених 4 тис. крб ледь вистачило на обладнання однієї класної кімнати. В цій кімнаті студенти навчалися тривалий час. Її обладнання складалося з ікони, дубової кафедри і дубових парт системи Ерісмана, дошки в стоячій рамі, обтягнутій лінолеумом, підставки для малювання, гео­графічних карт, навчальних таблиць.
Наочні приладдя з математичних дисциплін студен­ти готували самі під керівництвом викладача інституту В. А. Єрмольєва і в цій справі досягли успіху. Сім приладів, виготовлених в інсти­туті, демонструвалися на Всеросійській виставці у Києві 1913 року.
Відомо, що більшість студентів мали потребу в елементарних харчах і одязі. Наприклад, 7 чоловік, крім хліба, нічого іншого не мали на сніданок, 12 студентів систематично не вечеряли, тільки у 15 була спальна білизна, у 8 хлопців не було зміни одягу, у 18 — зміни взуття.
Навчальний процес в інституті поступово налагоджу­вався. Тут посилено вивчали психологію, педагогіку, історію педагогіки з методикою. Вивчення спеціальних предметів узго­джувалося з практичною діяльністю студентів у базовому училищі.
Першим директором інституту був М. Д. Запольський.

,

---

Сподобалась стаття чи сайт? Скористаєтесь кнопками що тут нижче:

---

  ←     →