Соціальні товариства та Червоний Хрест

Соціальна діяльність кінця ХІХ – початку ХХ ст. була пов’язана з новим поняттям “милосердя”. І в останній третині ХІХ ст. у Вінниці виникають перші товариства, що поставили собі за мету турботу про людей, які потрапили в скруту. 9 лютого 1873 р. було затверджено Статут Вінницького опікунського комітету Товариства піклування за пораненими і хворими воїнами. Фінанси товариства складалися з членських внесків, грошових дотацій, підписних субсидій від міської думи, добровільних пожертв. Коли почалася кровопролитна російсько-турецька війна 1877 — 1878 рр., роботи в комітеті побільшало, проте діяльності його загрожувала хронічна відсутність засобів.
Схожа доля спіткала і створене після війни 1904 — 1905 рр. Товариство всебічної допомоги солдатам, які постраждали в цій війні, а також їхнім сім’ям. Вони мали право на пенсії і допомогу від ряду організацій: Олексіївського головного комітету, Казенної палати та Олександрівського комітету поранених.
Однак слід відмітити, що милосердні товариства займалися не тільки військовими. Товариство трудових прибутків згідно з його статутом допомагало “у всіх нещасних випадках всім, незважаючи на стать, вік, становище і віросповідання”. З цією метою товариство відкривало дешеві помешкання, майстерні, професійні школи, їдальні.
Широко використовувалися підписні листи, за допомогою яких збиралися кошти по всій країні. Меценатам товариство пропонувало за плату (і досить значну – до 3 тис. крб) відкривати пансіонати, навчальні заклади.
Ця діяльність особливо активізувалася в роки Першої світової війни. З появою поранених піклування про них та влаштування лазаретів стає новим полем діяльності для цивільного населення, а також характерним проявом громадського настрою. Багато хто зі світських дам зайнявся роботою безпосередньо в Червоному Хресті, а також шиттям білизни для поранених. Дружина генерала О. О. Брусилова Ніна Василівна очолила Вінницьке відділення Червоного Хреста та правління ряду інших організацій. В січні 1915 р. вона та члени комітету збирали гроші для Бельгії та потерпілої Галичини і Сербії, в березні-квітні – пасхальні подарунки для воїнів частин, що до війни дислокувалися у Вінниці. Було зібрано 131 ящик подарунків, і секретар міського комітету Червоного Хреста В. Ф. Коренєв (громадський і культурний діяч, засновник Вінницького краєзнавчого музею) вагоном залізниці доправив їх до фронту.
У місті діяв ряд лазаретів і шпиталів, заснованих різними організаціями: Всеросійського земського союзу, Подільського губернського земства, Пензенської общини Червоного Хреста, Іверської та Ризької общин, Вінницького відділку Червоного Хреста, Ізмаїльського земляцтва, Вінницький повітовий, селянський і міський лазарети.
В роки війни у Вінниці були також створені: “Товариство дитячих денних притулків для дітей робітників”, Комітет з виготовлення теплого одягу для воїнів передових позицій, Повітове опікунство допомоги сім’ям запасних і ополченців, товариство “Допомога воїнам передових позицій”, Спілка військових інвалідів і поранених воїнів, “Товариство допомоги постраждалим на війні солдатам та їх сім’ям”. Група мешканців Вінниці ініціювала у листопаді 1915 р. заснування відділку Всеросійського товариства порятунку на воді.

,

---

Сподобалась стаття чи сайт? Скористаєтесь кнопками що тут нижче:

---

  ←     →