Генерал О. О. Брусилов у Вінниці

Декілька років перед Першою світовою війною ХІІ армійським корпусом, штаб якого знаходився у Вінниці, командував генерал О. О. Брусилов. Наприкінці 20-х років він написав книгу “Мои воспоминания”, і там є декілька гарних слів про наше місто: “Вінниця – дуже гарненьке, затишне місто, мальовничо розташоване на горбистих берегах красивої річки – чудове поєднання культури і занедбаності одночасно. Поруч зі старосвітськими садибами – театр, який можна перенести в будь-яку столицю, шестиповерховий готель з ліфтом, електрикою, трамвай, водогін, чудові парні візники. І тут же – бокові вулички і провулки, зарослі травою, по яких мирно розгулюють поросята, кури і курчата. Околиці дуже красиві, багато старовинних польських і українських помість, монастирів і хуторів… Ми з дружиною відразу зацікавилися цим містом і дуже задоволені, що доля нас занесла до нього”.
У зв’язку з розвитком економіки та зростанням населення Вінниці на початку XX ст. постало питання про надійний зв’язок центральної частини міста з Замостям, де розташува­лися основні промислові підприємства та залізнична станція. До цього часу цей зв’язок здійснювався через дерев’яний міст, що був перекинутий у 1886 р. через Південний Буг на­проти сучасної теплоелектроцентралі. В 1902 році були споруджені нові залізні мости через обидві протоки Бугу, що омивають острів Кемпу. Залізні ферми моста з рівнобіжними пасами покладені були на кам’яні бики та опори. Проїжджа частина кріпилась до нижнього пасу ферм. Пішохідні доріжки було винесено на консолі поза фермами.

,

---

Сподобалась стаття чи сайт? Скористаєтесь кнопками що тут нижче:

---

  ←     →