Базар­ний староста

На зазначених ярмарках велася жвава торгівля місцевою с/г та промисловою продукцією (хліб, м’ясо, худоба, сіно, цукор, горілчані вироби та ін.). Мета­леві вироби, галантерейні товари, вина тощо надхо­дили переважно з російсь­ких губерній. Судячи з асортименту товарів, представлених на місце­вих ринках, можна було скласти уявлення про гос­подарську спеціалізацію нашого краю.
Поряд з ярмарковою, інтенсивно розвивалася також базарна торгівля. Базари існували по неділях, середах і п’ятницях. Торги відбувалися на Тюремній (нинішня Жовтнева) та Бе­реговій площах (місце, де Поштова вулиця підходила до Бугу). Сучасники описують того­часні торги як хаотичне на­громадження різних рядів, лавок, рундуків, які нерідко виходили за встановлені для них межі, а також як скопище бруду. Зрозумі­ло, що за таких умов міська влада вживала різних заходів, аби по­ліпшити стан справ. Так, у 1885 р. міська дума обговорювала питан­ня про утворення посади базарного старости. До цього за порядком на ба­зарах слідкувала поліція, а згодом — пожежний ста­роста. В обов’язки базар­ного старости входило: слідкувати за чистотою на базарах, за точністю мір та терезів, за дозво­лом на ведення торгівлі, за дотриманням визначених місць торгівлі і та ін. Про значення, яке нада­валося цій посаді, свідчить той факт, що базарний староста підпорядковувався лише міській управі, її голові.

,

---

Сподобалась стаття чи сайт? Скористаєтесь кнопками що тут нижче:

---

  ←     →