Третя версія назви Вінниці - назва річки Віниці або Віннички

Суть третьої версії полягає у тому, що назву міста виводять з назви невеличкої річки Віннички, лівої притоки Південного Бугу. Добре відомо, що переважна більшість назв населених пунктів України походить від власних імен їх засновників або від географічних особливостей краюi. Таких прикладів чимало й на Вінниччині: Мурафа, Бронниця, Серебрія, Жван, Русава та ін. Але у цього припущення є чимало критиків. Якби назва міста походила від назви річки, то у її виникненні, очевидно, провідну роль відіграв би Південний Буг, на берегах якого будувалася Вінниця, а не маленька його притока. Більш імовірно, вважають історики, що, навпаки, Вінничка одержала свою назву після заснування містаii. Мовознавець О. Стрижак про це писав так: “У топоніміці тривалий час панувала теорія, за якою гідроніми (назви річок та інших водоймищ) обов’язково домінують над назвами поселень… Однак нерідко як семантика гідронімів… так і структура… не дають підстав для такої абсолютизації.
Суфіксація гідроніма Вінничка дозволяє припустити його вторинність щодо назви Вінниця”iii. Однак це лише з погляду сучасного українського мовлення. Первинна назва нашого міста наведена в Списку міст руських як ВЂNИЧ? і в літописах русько-литовських як ВЂNИЦА. В ілюстрації 1471 р. Вінниця — „город у Въници”, тобто біля річки Віннички. Слід зауважити, що найголовніші вінницькі знахідки високого середньовіччя, зокрема ХІІІ ст. (2005, 2006 рр. — ІА НАНУ) зосереджено саме в межиріччі Віннички — П. Бугу, а етимологія назви річки не залишає жодних сумнівів щодо давньослов’янського походження: ВЂ — ми (обидва) або гілка, рід; ВЂN — брат (родич, спільник); ВЂNА — ріка (притока).1 (ВЂNО — однокореневе слово, давньоруський термін із шлюбного права, що застосовувався дійсно винятково до жінок). Аналогічні гідроніми є в Закарпатті та в басейні Оки: Вєча, Вєнка, Вєнюша тощо.

,

---

Сподобалась стаття чи сайт? Скористаєтесь кнопками що тут нижче:

---

  ←     →