Повторного заселення Середнього Побужжя наприкінці XIII ст.

З середини XIII ст. татаро-монгольські орди поглинули половців і склали нову загрозу осілим землеробським общинам. Після взяття монголо-татарами Києва (1240 р.), походу в Центральну Європу і повернення Батия на Волгу у лісостеповій смузі залишилося дві монгольських орди – Мауці (Могучого) та Коренди (Куремси). Найсуттєвіший опір чинив їм князь Данило Галицький та його сини, княжичі Лев і Шварно. Лев Данилович 1254 року вдерся на Побужжя, де “повоював там татарських людей”. Наступного року Шварко Данилович здобув 14 міст, “що піддалися татарам”, серед яких згадуються північнобузькі Болохів, Жедечев, Городець, Межибоже та ін.i. Дослідники історії Поділля, зокрема Н. В. Молчановський та В. Д. Отамановський відзначають, що, не дивлячись на татарську зверхність і князівські чвари, наприкінці XIII ст. складаються сприятливі умови для повторного заселення Середнього Побужжя з північних районів Русі. Найвірогідніше, тоді й повернулося в околиці Вінниці давньоруське населення. За даними В. Отамановського, садиба Климченків на р. Вінничка виникла не пізніше кін. ХІІІ ст.

,

---

Сподобалась стаття чи сайт? Скористаєтесь кнопками що тут нижче:

---

  ←     →