Початок нашої эри

Археологічних пам’яток рубежу нашої ери на території м. Вінниці не зафіксовано, хоча у приміській зоні їх відмічено декілька. В основному це поселення зарубинецької культури II ст. до н. е. – II ст. н. е. Вони відомі, зокрема, поблизу Якушинець (урочище Попова Скеля) та Щіток.
Незначна група стародавніх поселень довкола сучасної Вінниці виникла у перші століття нової ери. Частину з них, зокрема ті, що розташовані поблизу Щіток (урочище Ксьондзове поле) та Вінницьких хуторів (урочище Свистуха), археолог П. І. Хавлюк відніс до вельбарської культури III – IV столітьi. Окремі пам’ятки атрибутовані власне черняхівською культурою з помітним впливом вельбарських елементів (Стрижавка, Вишенька-1). Тепер під поняттям “черняхівська культура” розуміють різноманітне переплетення ранньослов’янських (венетських), германських, пізньоскіфських, сарматських та фракійських культурних рисii. На це слід звернути особливу увагу в зв’язку з тим, що з перших століть нашої ери починають простежуватися етнічні корені стародавнього населення Середнього Побужжя. Наприкінці II ст. н. е. готські племена, переселившись зі Скандинавії, проникли на територію сучасного Поділля і, “розірвавши” та підкоривши венетські (венедські) племена (волино-подільська та пізньозарубинецька археологічні культури), частково осіли тутiii. Це населення у Побужжі залишило пам’ятки “чистої” готсько-вельбарської культури й у більшій чи меншій мірі вплинуло на подальший культурний розвиток тубільного населення. Такий вплив яскраво спостерігається в археологічних матеріалах черняхівського поселення Вишенька-1.

,

---

Сподобалась стаття чи сайт? Скористаєтесь кнопками що тут нижче:

---

  ←     →