Перша гіпотеза - Вінниця - винокурня

Аналіз першої гіпотези, проведений В. П. Воловиком, показує, що на час виникнення міста (XIV ст.) тут могли бути лише поодинокі винокурні, оскільки розвиток ґуральництва в Україні припадає на другу половину XV – XVI ст. До того ж, висновував дослідник, “вино” пишеться через и, тоді як в усіх ранніх писемних джерелах “Въница” пишеться через ъi. З цими міркуваннями важко не погодитися. Вінниця отримала статус міста в європейському розумінні не через побудову замку (“города”) Коріатовичами, а у зв’язку з урядовим наданням права міщанам займатися торгівлею, влаштовувати ярмарки та утримувати певні торговельно-промислові заклади, здебільшого корчми. У першій відомій нам люстрації князя Семена Олельковича, датованій 1471 роком, говориться, що “В городе у Веници пушка а две пищали, а корчм 15 на месте…” Судячи з ревiзiї Вінницького замку 1545 р., основний прибуток для князя-старости Вiнницького у сер. XVI ст. давала горiлчана справа: “А корчемних пенезей приходить з мiста на старосту двадцять i двi копи грошей… А за горiлку i за мито п’ятдесят коп грошей приходить. А з села, з Межiкова пiвтори копи грошей. А кром того жадного гроша немає, а нi данi медової, а нi жадних доходiв i пожиткiв”ii. За даними 1552 року, у мiстi було 42 корчми на 429 будинкiвiii. Одна корчма, таким чином, припадала на десять будiвель, серед яких, зрозумiло, були не тiльки житловi хати. Загалом, усе це справді вказує на більш пізній розвиток винокурiння (ХVI ст.).

,

---

Сподобалась стаття чи сайт? Скористаєтесь кнопками що тут нижче:

---

  ←     →