Містобудівний розвиток та архітектура ХІІІ — ХVIIІ ст.

Ландшафтно-розпланувальна структура давньої Вінниці, за археологічними даними (та відповідними писемними відомостями про край), має глибоку антропогенну хронологію і являє тривале формування поліцентричного осередку в привабливій місцевості над рікою Бог, між притоками Вєніча, Каліча, Вєшня.
З найдавніших часів на кожному історичному етапі в межах сучасної Вінниці створювався центр певної системи розселення носіїв рільничої культури, традиційної для Побожжя. Спостерігається дискретне в часі та просторі освоєння території майбутнього міста поселеннями і городищами хліборобів — від енеоліту (протослов’янська частина індоєвропейців, що представлена трипільською культурою), епох міді та бронзи (з повідомлень Геродота про сколотську частину Скіфії — праслов’яни-cколоти, або орачі, — звідси одна з назв краю “Велика Скуф” уличів та тиверців за «Повістю врем’яних літ»), заліза (слов’яни початку — перших третин І тис. н. е. — “Словен” арабських повідомлень про сусідів хозар, за С. Плетньовою) до давньоруського часу (Х, ХІ-ХІІІ ст. — літописний регіон Поле, або Русь Дольна за М. Стрийковським) і ординської залежності (сер. ХІІІ — поч. XIV століть, регіон Поле «Списку міст руських»).
Разом з тим, завдяки знахідкам культурних шарів майже усіх вказаних етапів, спостерігається спадкоємне формування містобудівної тканини в найбільш зручних для оборони, придатних для витримування облоги (в умовах довогнепального періоду) місцинах — підвищених та захищених природними водними бар’єрами — в гирлах Вєніци-Віннички, Вєшні-Вишні та рівчака над Богом-Бугом (староміська Замкова гора). Археологічні рештки забудови та речей на цих трьох вінницьких замчищах свідчать про формування з ХІІІ ст. характерної для центрів Русі міської поселенської структури, — поліцентричної й периферійної, за матеріалами вінницьких експедицій 2005, 2006 рр. Інституту археології НАН України (керівник — к. і. н., дійсний член ICOMOS Л. Виногродська).

,

---

Сподобалась стаття чи сайт? Скористаєтесь кнопками що тут нижче:

---

  ←     →