Литовський "град" - центр волості

Деякi сучасні дослiдники намагалися “удревнити” початок панування Корiатовичiв на Подiллi бiльш нiж на два десятиліття (з 1340-х рр.), щоправда Вiнницький замок як типовий окружний центр адмiнiстративного управлiння руських земель своїх традицiйних хронологiчних позицiй не змiнивi.
Щоб встановити, що саме названо Вінницею, необхідно з’ясувати літописні терміни “мєсто”, “город”, “замок” та “осада” (“землю Подольскую осели”). Під поняттям “мєсто”, що вперше згадується у ХV ст., слід розуміти місце, де проживають торговці та ремісники (звідси укр. слово „місто”), термін “осада”, який вживав В. Д. Отамановський у своїй праці про Вінницю як тип міста XIVXVII століть, означає „населене місце”. “Город” – огороджене валами та ровами укріплення, городище, де в давнину далеко не завжди були постійні житлово-господарські споруди, а за середньовіччя під „градом”, або „городом” розуміли центр волості. “Замок” – укріплене житло феодала, що також мало захисні рови, вали та фортечні стіни. З XIIIXIV ст. європейські замки становили вже досить складний комплекс оборонних, житлових, культових та господарських споруд з додатковим укріпленням всередині – донжоном. У сучасному значенні українське слово “місто” та російське “город” тотожні. У часи появи Вінниці застосовувалися найменування „град” або „город”.

,

---

Сподобалась стаття чи сайт? Скористаєтесь кнопками що тут нижче:

---

  ←     →