Вибори нового складу магістрату

Менш ніж за рік в міській громаді стався переворот. Оточення Кирила Миклашевського, скориставшись тим, що в члени магістрату було обрано іноземця Ґуржа, записаного під час перепису населення у дворяни, з цього приводу подало від імені усіх міщан скаргу військовому губернатору Беклешову. За наказом останнього 5. 02. 1798 р. до Вінниці прибув подільський цивільний губернатор П. Янов і провів вибори нового складу магістрату. В результаті президентом обрано Кирила Миклашевського, членами — Дія Атаманова, Єлизара Ратова, Еля Нухимовича, Юдку Хаїмовича та Дувида Юдковича. Потрібно зауважити, що загальну міську громаду складали три головні етнічні громади: українці (старожитні міщани), росіяни-старовіри та євреї. Українці мешкали на Старому місті, Великих і Малих Хуторах, Дубовецькій слободі, Садках і Новому місті (Заваллі). Євреї — переважно на Новому місті. Росіян у Вінниці майже не було, за винятком окремих купців. Мешкали вони в селах Людавці, Курниках та Жуківцях Вінницького повіту. А до громади вінницьких міщан були записані в ревізію 1795 р., оскільки Катерина ІІ своїм указом заборонила записувати старовірів, що мешкали в селах, у кріпаки чи старостинські селяни, а наказала надати їм право записатися за бажанням в міщани, купці або вільні хлібороби. Таким чином, відповідно до результатів виборів, українці опинилися в магістраті в абсолютній меншості, хоча й зберігали за собою посаду президента. На засіданні 6. 04. ( ст. ст.) 1798 р. в довершення усіх перетворень і не без вказівки згори було ухвалено рішення надалі в діловодстві вживати виключно російську мову, мотивуючи це зокрема тим, що: “…записавшиеся из российских городов купцы и мещане, коих числится немалое количество и кои имеют разные дела по магистрату, а польского языка не только не знают, но и совсем понятия об нём никакого не имеют”.i З іншого боку, виявили таке ж бажання і самі старожилі міщани, однак тут відбулася банальна підміна понять, якої не могли помітити малоосвічені міщани. Писар Никифор Кривченко записав у протоколі, що “старожилие в городе Виннице мещане и евреи по обыкновению своему более желают производить дела на руском, нежели на польском языке”, тобто мова йшла саме про українську мову.1 Цікаво, що Кирило Миклашевський у той же час підписував протоколи засідань магістрату польською мовою – “Karol Mik?aszewski”.

,

---

Сподобалась стаття чи сайт? Скористаєтесь кнопками що тут нижче:

---

  ←     →