Стан міського самоврядування - три старости

Окрім членів магістрату, міщани обирали також трьох старост – окремо для християнської (українці, поляки та старовіри, що мешкали в межах міста), старовірської (сіл Жуківців, Людавки та Курників) та єврейської громад, які підпорядковувалися президенту. Вони здійснювали адміністративно-поліційні функції (нагляд за правопорядком, благоустроєм, сплатою податків, виконанням рекрутської повинності тощо). У свою чергу, в підпорядкуванні міських старост знаходилися виборні соцькі (інколи війти) від територіальних громад. Так, українська громада об’єднувала громади Старого міста, Малих і Великих Хуторів, Дубовецької слободи, Садків, передмістя Щіток і Тененьок. Мешкали міщани-українці й на Новому місті – на Заваллі, але як окрема територіально-національна громада в документах міського самоврядування вони не фігурують. Акти магістрату містять вказівки на те, що у вересні 1805 р. старостою християнської громади обрано купця Семена Моргунова, соцьким Старого міста – Дмитра Добрянського, Дубовецької слободи – Федора Кравця. У 1807 р. міський християнський староста – Федір Тарасов, соцький Дубовецької слободи – Іван Покотило, Старого міста – Яків Матвійчук, передмістя Щіток і Тененьок – Яків Кривешко, війт Малих і Великих Хуторів – Яків Дробинка. Стосовно єврейських міських старост маємо згадку про Йося Шльомовича (1797). Мала свого окремого старосту й громада великоросів – старовірів. У 1813 р. згадану посаду обіймав Павло Іванченко.

,

---

Сподобалась стаття чи сайт? Скористаєтесь кнопками що тут нижче:

---

  ←     →