На середину 90-х рр. ХVІІІ ст. у Вінниці на Старому місті щотижня по п’ятницях і неділях відбувалися торги, а впродовж року — шість ярмарків: перший – на Новий рік, другий – на четверту неділю Великого посту, третій – на Томиному тижні у неділю, четвертий – у день Трійці, п’ятий – на свято Успіння Пресвятої Богородиці, шостий – на Козьми і Дем’яна. З 1799 р. на прохання міщан-євреїв міський магістрат встановив на Новому місті чотири ярмарки на рік (на другий день Різдва, у вівторок після Великодня, на Св. Симеона – 1 вересня, на сиропусному тижні у четвер), а також регулярні торги. Одночасно він відмінив ярмарки на Старому місті. Таким чином навколо новоміського базару сконцентрувався бізнесовий центр міста, що, знову ж таки, негативно відбилося на становищі української міщанської громади.