Стан вулиць Вінниці

За наказом подільського цивільного губернатора 1807 р. в місті було встановлено 12 сторожових будок і 60 стовпів з освітлювальними ліхтарями.
Вулиці Вінниці в першій половині ХІХ ст. не мали твердого покриття, а тому в дощову погоду ставали непрохідними. Таким побачив восени тогочасне місто М. Чалий, який учителював у Вінницькій гімназії в 1844 – 45 рр.: “…Безладно нагромаджені постоялі двори, криті черепицею і соломою, вулиці криві, вузькі, загаджені гноєм і нечистотами, здавалося, призначені були швидше для стійла худобі, ніж для сполучення людям; напівзруйновані халупи без дворів і огорож, безладно розкидані по околицях, кругом сморід і нечисть справили на мене гнітюче враження”. За його ж словами, в центрі міста стояла величезна калюжа, заповнена рідкою багнюкою, подолати яку він зміг лише за “злотувку” на плечах місцевого підприємливого єврея.1
У першій половині ХІХ ст. вулиці в місті ще не мали унормованих назв. Винятком була лише центральна вулиця, яка становила частину поштового шляху й від того отримала свою назву – Поштова.

,

---

Сподобалась стаття чи сайт? Скористаєтесь кнопками що тут нижче:

---

  ←     →