Міське самоврядування

Міське самоврядування було обрано відповідно до імперського “Міського положення”. Треба відзначити, що завдяки впертій боротьбі вінницьких міщан проти анахронічного маґдебурзького устрою „Городовое положение” ввели у Вінниці за декілька років до імперських заходів (1798). Купці і міщани християнського віросповідання обирали під спостереженням місцевого городничого 60 особливих виборців, не молодших 30-ти років, зразкової поведінки, що мали в місті будинок, сім’ю. Євреї також обирали зі свого середовища 60 виборців за такими ж умовами. Таким чином, було обрано думу як орган міського самоврядування. Головою її став Степан Богданович. Магістрат відповідно до “Міського положення” був виборним судовим органом для міщан та купців, що очолювався бурґомістром. У лютому 1796 р. Кирило Миклашевський був обраний бурґомістром, залишившись, таким чином, на чолі магістрату. Крім того, у зв’язку із забороною єврейським кагалам здійснювати функції внутрішньогромадського самоврядування та судочинства, євреї долучалися до участі в роботі думи (гласними) та магістрату (ратманами) в пропорції 1 : 3, однак без права їх очолювати.
З числа міщан-християн також було обрано засідателів у губернський магістрат – вищий апеляційний та керівний орган для магістратів намісництва. Очолювали його призначувані генерал-губернатором дворяни: кримінальний департамент – майор Іван Тізенґаузен, цивільний департамент – секунд-майор Федір Волгін. Тоді ж обрано й суддів словесного суду, що відкривався при магістраті й був призначений для розгляду дріб’язкових справ між міщанами

,

---

Сподобалась стаття чи сайт? Скористаєтесь кнопками що тут нижче:

---

  ←     →