Млини, милованя, цегельні заводи

1823 р. в місті діяв свічковий завод. Архівні документи також вказують на існування у Вінниці принаймні з 1838 р. миловарні, цегельних заводів на Замості (1839, 1845) та Старому місті.
Чільне місце серед промислових підприємств міста віддавна посідали млини, малопотужні і вкрай архаїчні. Про це свідчить існування напрочуд великої кількості млинів на річках, що перетинали територію Вінниці. Їхніми власниками були представники різних станових та етнічних громад міста. Одним із найстаріших був млин поряд із Дубовецькою слободою, збудований напередодні Хмельниччини монахами-домініканцями на р. Вінничці. Пізніше староста Чосновський побудував при млині січкарню, від якої отримав назву увесь хутір з млином.
У першій половині 1820-х рр. ставком та двома млинами на р. Вінничці в районі Малих Хуторів володіли Іван та Назар Дахновські. Тоді ж існував млин і на р. Перемилі, яким від 50-х років володіли староміські міщани Добрянські.
У 1845 та 1850 рр. в актах магістрату згадуються два млини на р. Вінничці, один у межах Педьок, інший на Слобідці, що перебували у власності дворянки Доміцелі Дубальської; 1850 – млин Якова Пеньковського, що мав два стани. Маємо також згадки про млини, місце розташування яких важко локалізувати. На Бугу три млини розташовувалися на греблі поблизу Старого міста. Одним з них від кінця ХVІІІ ст. володіла родина міщан Чистякових.
У 90-х рр. ХVІІІ ст. лікар Яків Постоловський прокопав вздовж староміського берега Бугу канаву майже 2 версти завдовжки, пустив у неї воду з річки та перегородив її греблею, на якій збудував два великі млини з крупорушкою, вальцювальнею та ступами.

,

---

Сподобалась стаття чи сайт? Скористаєтесь кнопками що тут нижче:

---

  ←     →