М. К. Чалий, пізніший приятель Т. Г. Шевченка

Восени 1844 – навесні 1845 р. у Вінницькій гімназії працював викладачем російської і слов’янської словесності та латинської мови М. К. Чалий, пізніший приятель Т. Г. Шевченка, автор першого ґрунтовного життєпису поета. У спогадах, які були надруковані в часописі “Киевская старина”, він відвів чимало місця своєму нетривалому перебуванню у стінах Вінницької гімназії. Цей період педагогічної кар’єри М. Чалого справив на нього доволі гнітюче враження. За словами автора, вперше увійшовши на подвір’я гімназії, він був вражений непривабливим зовнішнім виглядом “святилища науки”: облуплені стіни, розбиті шибки, напівзруйновані надвірні будівлі, сміття, нечистоти – це швидше нагадувало йому київські арештантські роти, ніж навчально-освітню установу. По дворі разом з учнями ходили корови і свині. Директора А. Яковлєва він зобразив цілком бездарною особистістю, далекою від педагогічного покликання. Єдине, що він умів добре робити, – це переправляти частину гімназійних коштів у власну кишеню. Учителі в переважній більшості характеризуються М. Чалим як особи з посередніми здібностями, в кращому випадку, які у вільний від роботи час занурювалися з головою в картярство, пияцтво та дрібні інтриги.1 Хоча він же згадує й про вчителя арифметики Йосипа Волковського, який виявився обдарованим носієм фольклору. Видатний український фольклорист М. Номис надрукував згодом чотириста народних творів, записаних Й. А. Волконським.
Між іншим, М. Чалий робить важливий висновок про характер освіти на Правобережній Україні в першій половині ХІХ ст. Зокрема він відзначає, що якщо уся діяльність освітніх установ, відновлених і створених Т. Чацьким, переслідувала одну мету – ополячення місцевого українського населення, то після освітньої реформи у краї 1830 – 1833 рр. замість ополячування усе було спрямовано на докорінну русифікацію.
Вінницька гімназія проіснувала недовго. В 1847 р. її переведено з Вінниці до Білої Церкви. З початку століття у ній навчалася низка видатних згодом діячів різних національних культур. Серед них представники т. зв. “української школи” в польській літературі – Северин Гощинський, брати Сильвестр-Венжик і Александр-Кароль Грози, Томаш Падура, історик Поділля і лікар Антоній-Йосип Ролле, український публіцист-демократ, виходець з кріпаків Семен Олійничук. Навчався у Вінниці ще один польський письменник, якого називають співцем Поділля, Маурицій Гославський.

,

---

Сподобалась стаття чи сайт? Скористаєтесь кнопками що тут нижче:

---

  ←     →