Будiвельный Статут

З iншого боку, iмперське законодавство та полiцiйнi порядки несли й позитивнi, свого роду цивiлiзаторськi чинники розвитку. Розроблення та публiкацiя в сер. ХIХ ст. Будiвельного Статуту й втiлення нових норм сприяли початковi перетворення мiстечкової забудови в периметральну квартальну. Ця еволюцiя об’ємно-просторової структури забудови з її ущiльненням яскраво позначилася на формуваннi головної вулицi правобережної Вiнницi (Великої або Поштової, нинi вул. Соборна) та прилеглих кварталiв. Розпочалася поступова замiна вузьких по фронту та глибоких житлово-торгових будiвель, дерев’яних та погано розпланованих, на цеглянi або з цегляними фасадами, помiтно ширшими й вищими за поверховiстю. Поряд з вимогами до забудови домоволодiнь, дотримання розривiв мiж спорудами, нормувалися мiнiмальнi розмiри та пропорцiї вiкон, вiдстанi вiд вiкон верхнього поверху до покрiвлi, висота даху тощо. Фасади вирiшувались за певними принципами пластичних та колiрних рiшень, з дотриманням чiтко визначених Будiвельним Статутом вимог щодо вживання тих чи iнших деталей, а також визначення загальних габаритiв будiвель, основних протипожежних заходiв залежно вiд матерiалу та розмiрiв будинку; спецiальну увагу придiляли протипожежним розривам мiж будiвлями, влаштуванню брандмауерiв. Були в Будiвельному Статутi також “Особенные правила о сохранении и починке древних зданий»

,

---

Сподобалась стаття чи сайт? Скористаєтесь кнопками що тут нижче:

---

  ←     →